Дмитро Костюк про 5 завдань реформи ринку роялті в Україні

Джерело: biz.nv.ua

З 2016 року почалась робота над реформою ринку роялті. Це виплати, які мають отримувати автори, виконавці та інші правовласники за публічне виконання своїх творів.

Зараз в Україні ринок авторської винагороди — піратський: немає прозорих механізмів збору та виплати коштів. При цьому у країні діють близько 20 різноманітних кишенькових організацій колективного управління (ОКУ), які збирають роялті, але не завжди виплачують їх авторам.

Серед них є одна державна організація — Українське агентство з авторських та суміжних прав (УААСП) — вона об’єднує майже 5 тисяч українських авторів, представляє інтереси майже 4-х мільйонів іноземних правовласників в Україні. Загалом УААСП управляє правами на сотні мільйонів музичних творів зі всього світу. Я очолив її минулого року, пішовши з музичного бізнесу, у якому пропрацював майже два десятиліття. Державний соціалізм закінчився ще в 90-х, але змін у сфері авторського права ми так і не дочекалися. Зрештою я зрозумів, що держава — це ми, і прийшов в УААСП робити реформу.

Зараз ми спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі та, власне, авторами працюємо над реформою, яка передбачає, що чинна модель роботи організацій колективного управління зникне, а державну організацію (УААСП) — реорганізують.

Щоб пояснити, що відбувається, спробую виокремити 5 ключових позицій, які показують, що відбудеться з ринком роялті у результаті реформи.

1. Державна організація колективного управління завершить свою діяльність. Роялті ­- це особистий дохід авторів, яким вони у всьому світі управляють на власний розсуд. Тож колективне управління правами авторів потрібно вивести з-під сфери державного втручання, але при цьому воно має бути відкритим, прозорим та підконтрольним авторській спільноті. Практика показала, що надмірне державне регулювання цього сектору тільки шкодить авторам. Попередні керівники УААСПу, яких призначала держава та яких не контролювали автори, користувалися різноманітними «схемами» для привласнення авторських коштів.

2. З’являться 2 громадські організації колективного управління замість 18-ти приватних і однієї державної. Буде створено дві громадські організації з музичних прав, якими керуватимуть правовласники. УААСП трансформується з державної у громадську організацію, засновниками якої стануть українські автори. Трансформований УААСП діятиме за принципом «єдиного вікна» на території всієї країни. Користувачі розумітимуть, як обраховується тариф, і зможуть проконтролювати, чи справді ці кошти виплачуються авторам. УААСП зі свого боку забезпечить електронну систему, яка дозволить відстежити рух коштів від платника до автора.

Окремо буде діяти інша організація з управління суміжними правами (фонограми і виконання), яку контролюватимуть виробники фонограм та виконавці.

3. Автори, виконавці та виробники контенту самі узгоджуватимуть правила управління ОКУ. Якщо ОКУ представляє інтереси авторів, то і специфіку її діяльності мають визначати саме вони. Після реформи автори мають зібратися, сформулювати власні правила роботи організації та закласти їх до статутів.

4. Автори, виконавці та інші правовласники самостійно обиратимуть менеджмент ОКУ. Статути визначать, зокрема, за якою процедурою і в якому складі обирається керівництво організацій та як воно буде контролюватися. Цей менеджмент працюватиме над завданнями організацій: збиратиме кошти, контролюватиме використання авторського контенту, розподілятиме роялті, прийматиме до організації нових авторів та правовласників. Окрім цього він регулярно звітуватиме творцям-членам організацій про свою роботу.

5. Користувачі нарешті почнуть прозоро сплачувати роялті. Допоки існує надмірна кількість організацій, споживачі («користувачі») контенту не хочуть виконувати закон і платити роялті. Існує ризик, що гроші не дійдуть до автора. Реформа ж передбачає створення єдиних ОКУ для авторів, виконавців і виробників фонограм, тож користувачі розумітимуть, що сплачують роялті саме правовласникам музичних творів.

Наразі триває робота над реформою в експертних колах. Україні допомагають фахівці з WIPO (Світової організації інтелектуальної власності), CISAC (Міжнародної конфедерації товариств авторів і композиторів), SCAPR (Міжнародного співтовариства виконавців), IFPI (Міжнародної організації індустрії звукозапису), ICMP (Міжнародної спілки музичних видавців), IFFRO (Міжнародної федерації авторських товариств з прав на відтворення творів), Представництво Європейського Союзу в Україні та Посольство США. Триває обговорення відповідного законопроекту експертами у рамках коаліції громадських ініціатив «Реанімаційний пакет реформ» (робоча група з питань організацій колективного управління).

Впевнений, що ця реформа увійде до списку позитивних змін, яких досягнула Україна після Революції Гідності. Працюємо.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *